У цей період, який збігається з десятою річницею російського вторгнення в Україну та другим роком широкомасштабної агресії, посилюються зусилля путінського режиму щодо поширення своєї пропаганди в нашій країні. У той же час множаться заклики до наших інституцій скоротити, якщо не скасувати поставки зброї, і чинити тиск на міжнародному рівні, щоб змусити Україну поступитися і почати переговори з державою-агресором для досягнення «швидкого вирішення проблеми». конфлікту»;
Ми, як італійські та європейські громадяни, солідарні з українською діаспорою, рішуче підкреслюємо важливість підтримки написаної Україною Формули миру з десяти пунктів, яка ґрунтується на принципах і нормах Статуту ООН і спрямована на досягнення міцний мир, у якому буде відновлено міжнародне право та безпека, а також територіальна цілісність України.
Тому ми просимо парламентарів та членів уряду нашої країни негайно діяти разом з українським урядом для більш ефективної співпраці як на національному, так і на європейському рівнях, а також з іншими країнами-союзниками, щоб докласти всіх можливих зусиль і необхідні для досягнення цілей, які містяться у Формулі миру.
Ми вважаємо, що нинішнє вагання західних союзників щодо того, як і коли підтримувати Україну, становить смертельну небезпеку не лише для цього народу, а й для всього демократичного світу.
За останнє десятиліття Росія не лише вела війну проти України, порушуючи її кордони, намагаючись її знищити та принизити, а й оголосила війну Європейському Союзу. Це демонструють систематичні спроби вплинути на демократичні процеси в країнах-членах ззовні та використання методів гібридної війни для досягнення своїх експансіоністських цілей. Режим Путіна також оголосив війну існуванню загальних і спільних правил співіснування між державами, що продемонстровано неодноразовими односторонніми порушеннями міжнародних угод і законів. Нарешті, Росія оголосила війну правам людини, про що свідчать навмисні дії російської армії на окупованих територіях, як повідомляється в документі A/77/533 Незалежної міжнародної слідчої комісії в Україні.
За останні два роки уряд Путіна неодноразово заявляв, що вважає концепцію українського народу просто західним винаходом, і кілька разів повторював, що вважає це історичною помилкою, яку він хоче виправити: докази свідчать про те, що Росія здійснює геноцид, який може стати найбільшим у Європі з часів Другої світової війни. Попри жорстокість, розв’язану цими заявами та вироками, український народ рішуче продемонстрував своє існування та те, що він переконливо єдний і здатний відкинути внутрішні розбіжності, щоб протистояти загарбнику.
За ці два роки український уряд продемонстрував, що західне озброєння є достатнім і необхідним для захисту цивільного населення від російських бомбардувань і для протистояння постійним спробам ворожої армії наступати. Українська армія продемонструвала, що за умови надійного забезпечення вона здатна дати відсіч російському окупанту та змусити його відступити.
Змусити Україну сісти за стіл переговорів на цьому етапі означатиме лише відтермінування нової хвилі військової агресії з боку Росії, можливо, навіть більш кривавої, також у світлі марних дипломатичних зобов’язань, взятих Україною протягом останніх 10 років:
- Крим був переданий росіянам без військового захисту, але з надією, хоч і марною, що правовими та дипломатичними засобами можна повернути цю територію під український прапор. Незважаючи на рішення Міжнародного суду про незаконність анексії Криму, Росія демонструє зневагу до міжнародного права та продовжує окупацію півострова.
- Після вторгнення на територію Донбасу Україна сіла за стіл переговорів із Кремлем і підписала Мінськ-1: незважаючи на це, росіяни систематично його порушували. Навіть так званий Мінськ-2 не призвів до «припинення вогню» і запланованого конституційного референдуму, але дав Росії шанс зміцнитися і почати повномасштабну агресію в 2022 році.
- З 2014 року Україна зверталася до ООН з проханням про ініціативу з підтримання миру в Україні, але використання Росією права вето робить цей запит марним і ще раз демонструє сильну відсутність волі Росії досягти мирного вирішення.
- У 2023 році Україна представила свій мирний план і працює над його практичним розвитком, закликаючи інші країни підтримати його.
- На сьогодні Україна провела понад 200 раундів переговорів з Росією, яка жодного разу не виявила зацікавленості у дотриманні домовленостей і припиненні вторгнення, що почалося в 2014 році, а також у визнанні права України на існування як незалежної держави.
Боротьба України ведеться не лише за власний суверенітет, а й символізує народний спротив імперіалістичній агресії та гніту для всієї земної кулі. Перемога України надішле чіткий сигнал потенційним агресорам: порушення міжнародного права та світового порядку не допускатимуться. Це стосується не лише України, а й стабільного та сталого майбутнього для всіх людей, які прагнуть миру, свободи та справедливості. Будь-який успіх агресора надіслав би повідомлення іншим потенційним загарбникам, що військова агресія працює і, оскільки вона залишається безкарною, може бути легко використана в своїх цілях.
Якби Україна прийняла умови Кремля, глобальна гонка озброєнь була б, незважаючи на нас, неминуча: миролюбні країни отримали б сигнал, що для забезпечення безпеки своєї території вони не можуть покладатися на підтримку союзників і міжнародне право, але повинні переконатися, що вони є сильними у військовому відношенні, включаючи наявність ядерної зброї. Тут варто нагадати, що Україна – одна з небагатьох країн світу, яка відмовилася від ядерних боєголовок, ліквідувавши арсенали, успадковані від Радянського Союзу (треті у світі після розпаду СРСР). Росія, з іншого боку, легко забула про зобов’язання, взяті під час підписання Будапештського меморандуму 1994 року, а саме про повагу до незалежності, суверенітету та кордонів України.
Ми закликаємо до перемоги, яка покладе край нинішньому конфлікту, з упевненістю, що це може ще раз підтвердити принципи суверенітету, територіальної цілісності та міжнародної відповідальності. Заради України, Італії та світового порядку ми підтримуємо #victoryforpeace: ми об’єднаємось, щоб підтримати це бачення справедливого миру. Наша присутність на площі буде символом нашої солідарності з українським народом і сигналом нашої рішучості відстоювати принципи суверенітету, безпеки та світового порядку, заснованого на спільних і спільних правилах.